21 травня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів установче засідання оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС України у режимі відеоконференції.“Ми розуміємо, що нині всі країни та бізнеси шукають можливості виходу з економічної кризи. МЗС - це не лише про візи та імідж України за кордоном, це і про реально діючі інструменти виходу на зовнішні ринки. Нині, у кризу, це особливо важливо: дати можливість збільшити торгівлю українськими товарами за кордоном. Це не стосується окремих компаній. Це стосується всієї економіки”, - заявив Міністр, звертаючись до представників понад 100 компаній, які увійшли до складу оновленої Ради.
За словами Міністра, головна мета РЕІ - дати бізнесу можливість просувати українські товари на зовнішні ринки за сприяння МЗС.
“Ми бачимо великий експортний потенціал України. Ми маємо продавати більше товарів, компанії платитимуть більше податків, будуть влаштовувати на роботу більше людей. Це механізм як створити можливості для людей працювати - навіть в умовах кризи, в якій ми живемо”, - додав глава МЗС.
Для досягнення цієї мети:
· Рада експортерів та інвесторів діятиме на постійній основі. Експортери з її складу зможуть подавати пропозиції щодо торговельної співпраці, лібералізації торгових режимів, відкриття нових ринків збуту до порядку денного двосторонніх відносин, зокрема, розмов та зустрічей міністра з іноземними колегами;
· Економічні відділи закордонних дипломатичних установ стануть командами розвитку торгівлі та інвестицій, які в кожній конкретній країні допомагатимуть українським експортерам;
· В рамках закордонних візитів міністра, МЗС надаватиме можливість для директорів або власників компаній, які входять до РЕІ, безпосередніх контактів з іноземними партнерами та пропозицій до наповнення двостороннього порядку денного міждержавної співпраці. Організація такої участі буде відбуватися на прозорій та паритетній основі, без використання державних коштів.
· МЗС розуміє, що пандемія коронавірусу зруйнувала традиційні ланцюжки виробництва та поставок, тому визначило пріоритетом включення України до нових маршрутів виробництва та транспортування товарів на якомога вигідніших умовах. Зокрема, перенесення з інших регіонів світу до України іноземних виробництв, орієнтованих на європейський ринок.
· МЗС разом з експортерами працюватиме над тим, щоб Україна стала гарантом світової продовольчої безпеки, без шкоди для внутрішнього ринку.
· МЗС створює систему безперервного підвищення кваліфікації дипломатів у сфері торгівлі та інвестицій.
· Пріоритетними завданнями є формування позитивного іміджу України та української продукції за кордоном, презентація привабливих українських інвестиційних проектів за кордоном, дипломатична підтримка іноземним інвесторам у співпраці з українськими бізнес-партнерами.
Міністр зауважив, що така співпраця держави та бізнесу дозволить вирішити низку хронічних проблем, які завжди стояли на заваді збільшення експорту.
Як повідомлялося раніше, Президент України підтримав ініційоване Міністром закордонних справ перезавантаження економічного напряму зовнішньої політики, адже залучення інвестицій та розвиток експорту критично важливі для зростання економіки.
Довідково
Станом на 21 травня 2020 року, до складу оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС увійшли 135 компаній.
МЗС буде продовжувати приймати нових членів РЕІ і зробить допуск до членства максимально прозорим та зручним.
Для ефективної співпраці, робота у рамках Ради буде організована за принципом галузевих груп відповідно до сфери діяльності асоціацій та компаній. Зокрема, планується утворити групи агро- та харчової промисловості, машинобудування та інжинірингу, транспортних та будівельних послуг, металургії, машинобудування та суднобудування, легкої промисловості, хімічної галузі, IT та інноваційних технологій, консалтингових та юридичних послуг.
18 травня 2020 року Урядом Кенії було прийнято рішення про введення до 30 липня 2020 року спеціалізованої процедури закупівлі, у тому числі з України, білої (180 тис. тон) та жовтої (180 тис. тон) кукурудзи для потреб місцевих асоціацій мукомелів(додається).
За прийнятим рішенням, ввізне мито на білу кукурудзу у вказаний період буде зменшено з 50% до 14%, на жовту – з 50% до 10%.
Державною установою “Офіс з просування експорту України” створено сорсингову платформу для підтримки та просування експорту товарів, робіт та послуг вітчизняних виробників, а саме надання сприяння у встановленні ділових зв’язків із потенційними партнерами закордоном.
Сорсингова платформа – це онлайн-каталог українських експортерів, що дозволяє іноземним компаніям легко знайти свого бізнес-партнера серед зареєстрованих українських компаній та встановити прямий контакт. Щодня каталог поповнюється новими українськими експортерами. Для іноземного імпортера це своєрідний фільтр надійності, адже на платформу потрапляють лише верифіковані компанії.
Зареєструватися на сорсинговій платформі можна через особистий кабінет на сайті ДУ, обравши послугу “Сорсинг” та заповнивши необхідну інформацію англійською мовою про компанію та продукт.
Послуга надається тільки українським компаніям-виробникам, які відповідають наступним критеріям:
1. Належність підприємства до суб’єктів малого, середнього або великого підприємництва згідно з частиною 3 статті 55 Господарського кодексу України.
2. Операційна діяльність протягом мінімум 2-х років.
3. Наявність особи, що відповідає за зовнішньоекономічну діяльність із добрим володінням англійської мови.
4. Наявність сертифікації виробництва та/або продукції/послуг.
5. Наявність веб-сторінки/детального сайту-візитки англійською мовою.
З вимогами до заявки на реєстрацію можна ознайомитися за посиланням.
Ознайомитися із структурою та наповненням сорсингової платформи можна тут.
Додаткову інформацію та допомогу можна отримати за електронною адресою: vliashenko@epo.org.ua.
05.05.2020 р. Міністерство економіки та інфраструктури Республіки Молдова спільно з Митною службою Республіки Молдова при фінансовій підтримці Програми структурних реформ USAID в Молдові презентували початок роботи торговельного інформаційного порталу для національних і міжнародних суб’єктів підприємництва – www.trade.gov.md.
За інформацією розробників, портал стане основним джерелом офіційної спеціалізованої інформації про процедури і документи, необхідні для здійснення імпортних, експортних і транзитних операцій.
Користувачі порталу зможуть в on-line режимі отримати актуальну інформацію щодо митних режимів, процедур декларування товарів, їх класифікації та походження, встановлених квот, дозвільних актів, митних ставок та податків на всі категорії товарів, що ввозяться/вивозяться з Республіки Молдова.
Вся розміщена на сайті інформація, включаючи стандартні бланки для різних процедур і запитів, є безкоштовною.
Уряд Великої Британії у вівторок оголосив новий тарифний режим після Brexit, який замінить зовнішній тариф Європейського Союзу з 1 січня 2021 року.
Британський уряд заявив, що новий режим під назвою "Глобальний тариф Великої Британії" (UKGT) буде простішим і нижчий, ніж Єдиний зовнішній тариф ЄС (EU CET). Він буде у фунтах стерлінгів, а не в євро.
"Він усуне бюрократію та інші непотрібні бар'єри в торгівлі, зменшить тиск на ціни, розширить вибір для споживачів та підтримає британську промисловість у конкуренції на світовій арені", - йдеться у заяві уряду.
Відповідно до нового режиму тарифи знімаються з широкого спектра товарів. 60% товарів надходитиме у Британію безтарифно на умовах СОТ або через існуючий преференційний доступ з січня 2021 року. "Успішні переговори про ЗВТ збільшать цей показник", - заявив уряд.
Водночас Британія збереже тарифи на ряд продуктів, щоб підтримати такі галузі своєї економіки, як сільське господарство, автомобілебудування і рибальство.
"Це допоможе підтримати бізнес в кожному регіоні і допоможе кожному народу Великої Британії процвітати. Деякі тарифи також збережуться для підтримки імпорту з найбідніших країн світу", - підкреслив британський уряд.